Що сталося з усіма дитячими будинками?

До 1950-х років у прийомних сім’ях жило більше дітей, ніж у сиротинцях Сполучених Штатів, а до 1960-х років прийомна сім’я стала програмою, що фінансується урядом. З тих пір Дитбудинки в США повністю зникли.

Його двері зачинилися лише в 1974 році, значно після створення системи патронатного виховання. Остаточне падіння дитячих будинків відбулося після Другої світової війни в результаті кампанії, що почалася в прогресивну епоху, коли активісти засуджували їх як регламентовані, перенаселені місця, які надають неналежний догляд.

Традиційні дитячі будинки здебільшого вимерли, їх замінили сучасні прийомні системи, практики усиновлення та програми захисту дітей.

Так, дитячі будинки ще існують в інших країнах, де близько 18 мільйонів дітей-сиріт живуть у них або на вулицях по всьому світу. Хоча усиновлення з дитячих будинків більше не є поширеним явищем у Сполучених Штатах, міжнародне усиновлення залишається можливістю для зацікавлених.

Діти, яких не усиновили часто переходять між багатьма прийомними та груповими будинками, поки вони не старіють у віці 18-21. Діти з обмеженими можливостями, включаючи проблеми з навчанням, мають вдвічі більше шансів вийти з системи. Постарівши, багато з цих вразливих молодих людей живуть на самоті.

На початку 1900-х років уряд почав контролювати та наглядати за прийомними батьками. А до 1950-х років дітей, які перебували в сім’ях, переважало дітей у дитячих будинках. Уряд почав фінансувати прийомну систему в 1960 році. І з того часу дитячі будинки в Америці повністю припинили свою діяльність.