Що таке розчарування?

1. м. Розчарування, розчарування. розчарування, розчарування, розчарування, розчарування, розчарування.

займенникове дієслово Виявлення того, що хтось або щось не так, як ви собі уявляли чи очікували. Втрата чарівності, ентузіазму чи захоплення, які ви відчували щодо чогось або когось.

розчарування, яке ми трактуємо як вигнання святого з цього світу, це процес, який починається в релігії та продовжується з технічної причини капіталізму, яка передбачає відмову від будь-якої цінності, яка конкурує з корисністю.

розчарувати, розчарувати, розчарувати, набриднути, розчарувати.

З частини. розчаровувати. 1. присл. Розчарований, розчарований.