Яка класифікація перелому C2?
переломи можна розділити на 2 види: зубоподібні та шибеники. Класифікація Андерсона і Д'Алонзо є найбільш поширеною. Класифікація зубоподібних переломів Роя-Каміля є ще одним, але менш часто використовуваним номенклатурним форматом, який зосереджується на напрямку лінії перелому.
Розрив через лігва C2 можна класифікувати як тип I, II або III. Тип I – це відрив кінчика хребців, тип II – перелом через основу хребців, а тип III – перелом, що поширюється на тіло хребця C2. Переломи типу I і III слід лікувати в жорсткому шийному комірі або німбі.
На цьому зображенні показано різні типи екстракапсулярний (міжвертельний, малий вертлуг, великий вертлюг і підвертлюг) і внутрішньокапсулярний (трансцервікальний і субкапітальний) переломи.
Зубоподібний перелом II типу розрив, який відбувається через певну частину C2, другої кістки на шиї. Кістки хребта називаються хребцями. Кістка, залучена до зубоподібного перелому, є другим хребцем, C2, високо в шиї.
Д'Алонзо та Андерсон [8] у 1974 році запропонували, що зубоподібні переломи можна класифікувати на Типи I, II або III відповідно до їх анатомічного розташування (рис. 6A). Переломи I типу, які зустрічаються найменше, виникають на верхівці зубоподібного відростка [8].
А перелом ката це двосторонній перелом, що проходить міжсуглобовою частиною шийного хребця 2 (C2) із пов’язаним травматичним підвивихом C2 на шийному хребці 3 (C3).