Що робить тональний вірш?

Симфонічна поема або тональна поема — це оркестровий музичний твір, як правило, в одній безперервній частині, яка ілюструє або згадує зміст вірша, оповідання, роману, картини, пейзажу чи іншого (немузичного) джерела.

Який приклад тонового вірша? «Ромео і Джульєтта» Петра Ілліча Чайковського є прикладом тонального вірша. Він заснований на оповіді однойменної п'єси Вільяма Шекспіра.

У поезії тон означає ставлення автора до предмета чи аудиторії. Поети мають передати тон за допомогою вибору слів, тому читачі повинні уважно стежити за тим, як автор використовує мову, щоб правильно визначити тон. Ви використовуйте прикметники для опису тону.

У літературі тон зазвичай стосується настрій, який створюється авторським вибором слів, і те, як текст може викликати почуття у читача. Тон, який використовує автор у своєму творі, може викликати будь-яку кількість емоцій і точок зору. Тон також може охоплювати широкий спектр текстових стилів, від лаконічного до прозаїчного.

Симфонічна поема — різновид програмної музики (музика для інструментів, яка має позамузичний задум). Симфонічні поеми в основному були написані в 19 столітті в період, відомий як період романтизму. Зазвичай вони тривають одним рухом між 10 і 20 хвилинами.

Ставлення поета до мовця, читача та предмета вірша в інтерпретації читача. Часто описується як «настрій», який пронизує досвід читання вірша, він створюється лексикою вірша, метричною регулярністю чи нерегулярністю, синтаксисом, використанням образної мови та римуванням.