Що таке процедура фракціонування?

Фракціонування — це процес поділу, під час якого певна кількість суміші (газів, твердих речовин, рідин, ферментів, ізотопів або суспензії) поділяється під час фазового переходу на низку менших кількостей (частки

частки

Дріб в хімії – це кількість, зібрана з партії речовини в процесі фракціонування. У такому процесі суміш розділяється на фракції, склади яких змінюються залежно від градієнта. Фракцію можна визначити як групу хімічних речовин, які мають однакові точки кипіння.

https://en.wikipedia.org › wiki › Fraction_(хімія)

), у якому композиція змінюється відповідно до градієнта.

Залежне від маси ізотопне фракціонування (Criss, 1999; Hoefs, 2015; Sharp, 2017) відбувається, коли хімічний, біологічний або фізичний процес призводить до зміни ізотопного співвідношення вихідного матеріалу та/або реагенту через незначні хімічні відмінності, що виникають внаслідок тонкі відмінності в ізотопних масах.

Фракціонування зразків, як випливає з назви, є процесом виділення компонентів або фракцій лізату. Фракціонування зазвичай починається з центрифугування лізату. Використовуючи низькошвидкісне центрифугування, можна видалити залишки клітин, залишивши супернатант із вмістом клітини.

Фракціонування є селективний фізичний та/або термомеханічний процес, який розділяє суміш на дві або більше фракцій з різними фізичними та хімічними властивостями.

Фракціонування передбачає зміну умов об’єднаної плазми (наприклад, температури або кислотності) таким чином, що білки, які зазвичай розчинені в плазмовій рідині, стають нерозчинними, утворюючи великі згустки, які називаються преципітатом. Нерозчинний білок можна зібрати центрифугуванням.

Фракціонування — це процес поділу, при якому певна кількість суміші (газів, твердих речовин, рідин, ферментів, ізотопів або суспензії) поділяється під час фазового переходу на низку менших кількостей (фракції), склад яких змінюється відповідно до градієнта.