Яка мета Псалма 126?

Псалом 126 — це спільна пісня довіри чи впевненості, у якій вміло використовуються метафори проголошувати Бога як того, хто виводить із горя радість, із сліз – сміх, із зла – добро.. Почнемо з того, що початкова ідіома «Коли Господь відновив долю Сіону» викликала проблеми в тлумаченні.

Псалом 126 виражає теми спокута, радість і вдячність Богові. За словами Метью Генрі, воно, ймовірно, було написано після повернення ізраїльтян із вавилонського полону.

Псалом 126 — це псалом про біду, але це псалом про біду з родзинкою. Це псалом, який дає тобі надію, коли ти перебуваєш посеред біди та сліз. Це говорить нам про це часи біди й горя не тривають. Бог оберне вашу скорботу на радість, а ваші сльози на сміх.

Коментар до Псалма 126:1-3. Грішник, переконаний у своїй провині та небезпеці, коли, дивлячись на розіп’ятого Спасителя, отримує спокій для своєї совісті та силу позбутися своїх гріхів, часто насилу може повірити, що перспектива, яка відкривається перед ним це реальність.

Господь учинив для нас великі діла, і ми сповнені радості. Поверни, Господи, нашу долю, як потоки в Негеві. Хто сіє зі сльозами, той жатиме з піснями радості. Хто вийде з плачем, несучи зерно сіяти, вернеться з радістю, несучи з собою снопи.

Псалом 126 належить до відносно невеликої кількості псалмів, для яких історичний контекст є досить певним і дуже корисним для тлумачення. Початковий рядок псалма стосується часу “Коли Господь відновив долю Сіону”, а вірші 1-3 описують народну пам’ять і досвід того часу.