Яка патологія герпетиформного дерматиту Дюрінга?

Герпетиформний дерматит – це a хронічне аутоімунне захворювання з утворенням пухирів, яке викликає надзвичайно сверблячу висипку, яка переважно вражає поверхні розгиначів. Характерні везикули часто не помітні, оскільки вони руйнуються при екскоріації.

Патогенез герпетиформного дерматиту (ГД): Вироблення аутоантитіл IgA проти eTG відбувається в кишечнику, ймовірно, в результаті явища поширення епітопу (1), через високу гомологію послідовності між тканинним TG, який є основним аутоантигеном при целіакії, та eTG.

Герпетиформний дерматит є спричинене відкладенням імуноглобуліну А (IgA) у шкірі, що запускає подальші імунологічні реакції, що призводять до утворення ураження. DH є зовнішнім проявом аномальної імунної відповіді на глютен, при якому утворюються антитіла IgA проти епідермальної трансглутамінази шкірного антигену.

Основним гістопатологічним виявленням герпетиформної пухирчатки є еозинофільний спонгіоз. Інші описані ознаки включають нейтрофільний спонгіоз, змішаний еозинофільно-нейтрофільний спонгіоз, субкорнеальні пустули та/або внутрішньоепідермальні везикули, наповнені нейтрофілами та/або еозинофілами.

Целіакія характеризується пошкодженням слизової оболонки тонкої кишки та порушенням всмоктування поживних речовин у генетично сприйнятливих осіб після споживання «глютену» з їжею. Патогенез захворювання включає взаємодія між екологічними, генетичними та імунологічними факторами.

Етіологія і патогенез Герпетиформний дерматит часто асоціюється з глютен-чутливою ентеропатією, целіакією, який характеризується аутоантитілами типу IgA до близькоспорідненого ферменту, тканинної трансглутамінази.